Культурний та історичний фронт є не менш важливим, ніж лінія бойового зіткнення. Сьогодні, коли Україна виборює своє право на майбутнє, ми також маємо захищати та відвойовувати своє минуле.
На запит релігійного братства "Благовірного гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного" історик-археолог та військовослужбовець Збройних Сил України Артем Кукса підготував ґрунтовний аналіз міжнародного наукового дискурсу щодо спадщини Великого Степу. Приводом для цього став Міжнародний симпозіум "Золота Орда як модель степової цивілізації: історія, археологія, культура, ідентичність", який нещодавно відбувся в Астані.
Пропонуємо вашій увазі головні тези та роздуми автора, які виходять далеко за межі обговорення однієї наукової події.
Чому це важливо для України?
- Поза контекстом: На жаль, сьогодні спостерігається небезпечна тенденція — системна відсутність української присутності у міжнародних наукових дискусіях, присвячених спадщині Золотої Орди та держав Великого Степу.
- Прогалини в інституціях: Українські наукові інституції, профільні державні структури та дипломатичні представництва нерідко залишають поза увагою питання, які безпосередньо стосуються нашої історичної спадщини та місця України у світовому просторі.
- Боротьба за пам'ять: Боротьба за національні інтереси триває не лише зі зброєю в руках, а й у сфері науки, культури та історичної пам’яті. Не можна віддавати вивчення взаємодії осілих і кочових цивілізацій Східної Європи на відкуп іншим державам.
Слово автору:
«Знаючи державницьку позицію, здоровий глузд та щирий патріотизм членів братства Сагайдачного, я із задоволенням погодився долучитися до обговорення цієї тематики. Попри військову службу, я продовжую цікавитися питаннями історії та спадщини Великого Степу. Ця стаття — спроба звернути увагу на недоопрацювання наших інституцій та закликати до активних дій. Я готовий до подальшої відкритої та фахової дискусії щодо ролі України у процесі формування сучасного бачення історії Євразійського степу».
— Артем Кукса, історик-археолог, військовослужбовець ЗСУ.
Читати повну версію статті Артема Кукси можна за посиланням: 👇
Анотація - Артем Кукса