На початку повномасштабної війни настоятель Різдвобогородицької церкви о. Юрій Миронець переконував вірян: росармія зайшла в Україну для знищення «бандерівців»

Про це повідомляє Главком з посиланням на дані судового реєстру.

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області визнав винним настоятеля Різдвобогородицької церкви УПЦ МП Юрія Миронця у колабораційній діяльності й на 10 років заборонив займати посади в органах правопорядку, державної влади та місцевого самоврядування.

За даними досудового розслідування, у другій половині березня 2022 року обвинувачений на території храму у присутності кількох прихожан публічно заперечував збройну агресію Росії проти України та закликав до підтримки рішень і дій держави-агресора.

У суді піп все заперечив. За його словами, свідки сторони обвинувачення не є прихожанами церкви, не відвідували її, не спілкувались з ним. Вони надали неправдиві свідчення, оскільки змовилися з правоохоронцями, вважав обвинувачений.

Крім цього, настоятель храму повідомив, що від народження постійно проживає в Україні. При цьому продовжує використовувати паспортний документ, виданий органами влади СРСР.

Суд критично сприйняв аргументи священика УПЦ МП у частині невинуватості і дійшов висновків, що той намагається уникнути відповідальності. У суді було допитано низку свідків. Один із очевидців розповів, що того дня на відстані десяти метрів почув розмову настоятеля і кількох жінок, котрі стояли на подвір’ї храму. Зокрема, батюшка говорив, що в Україні відбувається не війна, а «спеціальна операція»; російські війська увійшли на територію України для знищення «бандерівців», оскільки вони притісняють російську мову. Населення України має підтримати дії РФ, додав свідок, переповідаючи почуту бесіду обвинуваченого з прихожанами.

Інша жінка підтвердила: була біля церкви, коли священик казав, що в Україні зараз не війна, а «спецоперація» з метою захисту України від «бандерівців» та нацистів; закликав не дивитись українські новини на телебаченні, а російські новини через інтернет.

Окремо староста села Ужачин під час допиту заявив, що знає церковника понад десять років. За даними свідка, на батюшку неодноразово скаржилися селяни після закликів про підтримку збройної агресії Росії проти України.

Також суд отримав характеристику обвинуваченого, яку підготувала Стриївська сільська рада Новоград-Волинського (Звягельського) району. У ній сказано, що священнослужитель характеризується посередньо, має запальний характер. За повідомленням мешканців громади, з початку вторгнення неодноразово висловлював свою проросійську позицію, закликав місцевих жителів «покаятись та об’єднатись з братнім російським народом».

Підсумовуючи докази, Феміда вважала: дії обвинуваченого підпадають під частину 1 статті 111-1 Кримінального кодексу – колабораційна діяльність, тобто публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України, публічні заклики до підтримки рішень та дій держави-агресора.

Додамо, що у липні 2022 року настоятеля Різдвобогородицької церкви УПЦ МП було визнано винним у колабораціонізмі і призначено покарання у вигляді позбавлення права обіймати будь-які посади в правоохоронних органах, в органах державної влади та місцевого самоврядування терміном на 13 років. Однак Житомирський апеляційний суд скасував цей вирок, оскільки слідство не конкретизувало в обвинувальному акті, де саме стався злочин (в матеріалах справи було зазначено, що на одній з вулиць в села Ужачин, а свідки говорили, що на подвір’ї церкви).

У місті Бородянка, що навесні 2022 року був у російській окупації, активісти та військові зі скандалом виселили з храму Святого Архістратига Михаїла представників Московської церкви. Вони мали покинути храм ще влітку 2023 року, коли за рішення про перехід до ПЦУ проголосувало 220 парафіян.

Про це повідомило видання Главком у понеділок, 20 листопада. Під час окупації війська Росії використовували цей храм як в'язницю, де незаконно утримували місцевих жителів. Очевидці кажуть, що настоятель храму Віктор Талько співпрацював із військовими країни-агресора.

Віктор Талько навіть знімався в російських пропагандистських роликах, де говорив, що, якби російські війська вторглися в Україну в 2016 році, їх "з квітами зустрічали б".

"Людина, яка негативно ставиться до російських окупантів, не ходитиме з ними під ручку. Я бачила, як вона ходила з окупантами", – сказала одна з місцевих мешканок.

Влітку 2023 року активісти та жителі Бородянки змусили прихід храму Святого Архістратига Михаїла перейти від УПЦ МП до ПЦУ. Проте Віктор Талько в обхід закону спробував "подарувати" храм новоствореному підставному ТОВ. У результаті на дверях храму змінилися замки, а саму будівлю він фактично почав вважати своїм.

Вночі 20 листопада під храмом зібралися кілька десятків місцевих активістів та військовослужбовців, щоби остаточно виселити з храму попів Московської церкви.

Військовий Андрій Гайдай, який також знаходився на місці, розповів, що Талько знайшов підставну фірму та оформив договір дарування всього майнового комплексу, незважаючи на те, що це офіційно власність громади.

За його словами, близько 3 години ночі до храму почали прибувати шанувальники священика та Московського патріархату, хоча інформація про "кінцеве виселення" російських попів була закритою – її повідомляли лише правоохоронцям, щоб вони контролювали процес.

Деякі із захисників Московської церкви, як каже Гайдай, лізли у бійку та обливали людей водою із сіллю.

Попи вночі почали виносити з храму ікони та інше церковне приладдя, проте представники поліції їм завадили.

Як додало видання, священики Московської церкви погрожували звернутися до юристів через "порушення їхніх прав". Їхні речі досі залишаються у релігійних приміщеннях, тому чи виїдуть вони із храму самостійно – невідомо.

  Щороку 11 листопада християни-католики в усьому світі відзначають День святого Мартина (St/Martins Day).

   Зародження терміну (капелан) відносять до IV століття і тісно пов’язують з іменем Мартина Турського (римського офіцера християнина канонізованого католицькою церквою). Одного разу він зустрів бідного чоловіка , який майже задубів від холоду. Мартин, не роздумуючи, зняв з себе плащ і розірвав його на дві частини. Однією він укрив жебрака, а іншою вкрився сам. Перехожі дивувалися, спостерігаючи за такою картиною, але серце Мартина було наповнено співчуттям і любов’ю. Наступної ночі воїну приснився сон, що в той день сам Ісус Христос постав перед ним у вигляді бідняка. Друга частина плаща св. Мартина  Турського стала реліквією Меровінгів і називалася (капа) (донині «капа» – частина облачення католицьких священників). Згодом від цього слова утворився термін (капелан).   

       Положенням про службу військового духовенства (капеланську службу) у Збройних Силах України, затвердженого наказом МО України від 14.12.2016  № 685 було відкрито нову сторінку у розбудові державності самостійної України. Зовнішньо політичні обставини та факт існування воюючого агресивного ворога змусили керівництво Держави та Збройних Сил визнати нагальну необхідність в співпраці з прогресивним духовенством усіх конфесій та церков в Україні.

      Традиційно зі словом (капелан) пов’язують діяльність військових священників. Сьогодні існує щонайменше п’ять основних напрямів капеланства. Це в’язничне, військове, медичне, поліцейське та муніципальне служіння. Також у початковій стадії розвитку перебуває студентське капеланство та капеланство у підрозділах МНС.

       Капелан покликаний впливати на суспільство через захист найбільш вразливих верств населення. Серед них військовослужбовці у зоні бойових дій , воїни що повернулись з фронту, маючи контузії, душевні травми, болючі спогади. Також родичі загиблих та цивільне населення , яке пережило окупацію , постраждало від обстрілів, тощо.  У цьому списку також хворі в лікарнях, алко та наркозалежні, особи звільнені з місць позбавлення волі, засуджені та ті хто перебуває під слідством, кризові сім’ї та безхатченки.

       Є гарний вислів: «Ланцюг міцний лише настільки, наскільки міцна його найслабкіша ланка» Так і Держава є сильною настільки, наскільки захищені її найслабші верстви населення.

       На жаль зараз ми маємо величезну кількість знедолених українців, які перебувають за кордоном в умовах вимушеної еміграції і які потребують постійної духовної та психологічної   підтримки.

Враховуючи зазначені події, з’явився суспільний запит на повноцінну реалізацію культурних прав і свобод українських православних вірян за кордоном. З метою забезпечення доступу українських вірян до духовних цінностей свого народу та участі в його духовному житті, «Вікторіанське братство святого апостола Андрія Первозваного» створило власну місію у Словаччині.

Про діяльність місії буде докладніше в наступних публікаціях.