СБУ встановила особу російського священника, який допитував українських полонених у «ДНР»

СБУ повідомила про підозру російському священнику, який допитував українських полонених у так званій «ДНР». Про це повідомляє офіційний ресурс СБУ.

Слідчі Служби безпеки України заочно повідомили про підозру російському священнику, який «служить» бойовикам терористичної організації «ДНР», – йдеться у повідомленні.

Слідство встановило, що російський священнослужитель однієї із конфесій служив у одному з храмів Донецька. У 2014 році він приєднався до 11-го окремого мотострілецького полку «Восток» так званої «ДНР» як військовий капелан та полковий священик. Потім його було «підвищено» до помічника командира по роботі з віруючими бойовиками.

Співробітники СБУ задокументували, що, перебуваючи на цій посаді, «служитель церкви» неодноразово брав участь у допитах українських полонених і тортурах, давав вказівки щодо незаконного ув’язнення громадян.

Терористу заочно повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених та ч. 1 ст. 258-3 (створення терористичної групи чи терористичної організації) Кримінального кодексу України. Триває досудове слідство. Нагадаємо, раніше Духовний Фронт України повідомляв про схимонаха РПЦ, який катував полонених українських бійців, бивши їх хрестом.

Джерело: duhovnyfront.com.ua

У першій п'ятірці списку ОПЗЖ в Закарпатську облраду йде засуджений за сепаратизм Димитрій Сидор

Про це Закарпаття онлайн повідомили власні джерела в обласній організації ОПЗЖ. Увесь перелік необхідних докуменів два дні тому вже було передано до обласного штабу ОПЗЖ. А вчора Д.Сидор з Міжнародного аеропорта "Львів" імені Данила Галицького вилетів до Польщі, звідки, за інформацією Закарпаття онлайн з вказаних джерел, мав намір відправитися на "консультації" до Москви. Що суттєво, ще 4 жовтня 2012 року Священний Синод Російської Православної Церкви визначив порядок висунення (у виняткових випадках) священнослужителями своїх кандидатур на виборах, а також вказав на неприпустимість їх участі в діяльності політичних партій. Синод ухвалив "нагадати архіпастирям, пастирям, чернецтву і співробітникам загальноцерковних установ", що ієрархи і священнослужителі не можуть висувати свої кандидатури на виборах у будь-які органи представницької влади будь-яких країн і будь-яких рівнів (загальнодержавні, регіональні , місцеві) ". У виняткових випадках, коли, "з міркувань крайньої церковної необхідності", "потрібно протистояти розкольницьким або іноконфессіональним силам, які прагнуть використовувати виборну владу для боротьби з Православною Церквою", Священний Синод або Синод самокерованої Церкви може визначити осіб для участі у виборах до органів державної влади і дати на це благословення "в індивідуальному порядку»", наголошується в документі. При цьому, "прохання про благословення балотуватися повинно подаватися до початку передвиборчої кампанії; згоду на участь у виборах священнослужитель може дати тільки після отримання письмового благословення Патріарха та Священного Синоду або Синоду самокерованої Церкви." Як раніше інформувало Закарпаття онлайн, в 2012 році Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ залишив без змін вирок, винесений протоєрею Димитрію Сидору Апеляційним судом Закарпатської області – три роки позбавлення волі з випробувальним терміном на два роки. Главу «Cойму підкарпатських русинів» притягнули до кримінальної відповідальності за меморандум, прийнятий на конгресі русинів 25 жовтня 2008 в Мукачеві. Текст меморандуму містив «Акт проголошення відновлення русинської державності». У 2011 році священик Димитрій Сидор заявив про право русинів "зі зброєю в руках захищати свою свободу" від України. У червні 2014 року Сидор закликав Росію "активно освоювати Закарпаття". А вже за півтора місяці місцеблюститель УПЦ (МП) Онуфрій відзначив Сидора другим хрестом. Вручаючи Д. Сидору хреста, очільник мукачівської єпарїії Феодор (Мамасуєв) оголосив про те, що з моменту вручення другого хреста з прикрасами, сепаратист і протоієрей Дмитро Сидор повинен стояти другим після секретаря Мукачівської єпархії, при всіх богослужіннях та інших урочистих церковних заходах. Джерело: zakarpattya.net.ua

Зеленський нагородив орденом “За заслуги” ІІ ступеня митрополита-сепаратиста з Закарпаття

З нагоди 29-ї річниці Незалежності України президент Володимир Зеленський видав низку указів, якими відзначив близько 500 осіб державними нагородами, почесними званнями, черговими військовими та спеціальними званнями й рангами. Представники різних конфесії також отримали державні нагороди. Від Православної церкви України орден “За заслуги” І ступеня отримали архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон (Руслан Процик), і митрополит Сімферопольський і Кримський Климент (Павло Кущ), а духовник Херсонської єпархії Даміан (Петро Замараєв) був нагороджений орденом “За заслуги” ІІ ступеня. Від церкви Московського патріархату орден “За заслуги” ІІ ступеня отримав єпископ РПЦвУ у Мукачеві Феодор (Олександр Мамасуєв). Таким же орденом був нагороджений і головний рабин Києва Йонатан Беньямін Маркович. Нагородження Мамасуєва обурило релігієзнавця Андрія Ковальова. У своєму дописі в соціальних мережах він відмітив: “очевидно Зеленський високо оцінив активну підривну роботу Мамасуєва проти Незалежності України, активне сприяння сепаратизму на Закарпатті”. Ковальов заявив, що Мамасуєв насправді “лідер закарпатських сепаратистів” і нагадав, що “він координує діяльність так званих «русинських сєпаратистів»”, зокрема в його структурі працює так званий “отець” Дмітрій Сідор засуджений у 2012 році за сепаратизм“. лександр Мамасуєв не приховує свої симпатії і відкрито демонструє свою підтримку Сідору. Так у липні 2014 року “громадськість Закарпаття була приголомшена новиною про те, що під час божественної літургії в Ужгороді (в районі залізничної лікарні) Високопреосвященнійший Феодор (Мамасуєв), архієпископ Мукачівський і Ужгородський УПЦ МП урочисто нагородив настоятеля ужгородського кафедрального собору протоієрея Дмитра Сидора другим хрестом з прикрасами”, – повідомило видання “Закарпаття онлайн” з посиланням на спільноту “За Єдину Помісну Церкву”. При цьому, владика Феодор (Мамасуєв), порушуючи церковний етикет, “привселюдно оголосив про те, що з моменту вручення другого хреста з прикрасами, головний сепаратист і державний злочинець протоієрей Дмитро Сидор повинен стояти другим, після секретаря Мукачівської єпархії при всіх богослужіннях та інших урочистих церковних заходах”, – зазначив закарпатський сайт. А щодо “державного будівництва” – Олександр Мамасуєв вперто будує на ввіреній йому території свій маленький “Русскій мір”. Наприклад, за повідомленням РІСУ, у 2011 року він заборонив духовенству Мукачівсько-Ужгородської єпархії носіння грецьких риз (одяг священнослужителя, який застосовується під час богослужіння) та грецьких головних уборів (скуфії, камилавки та клобуки для монашествующих). І в примусовому порядку запровадив носіння богослужбового одягу виключно російського обряду – ризи, камилавки і т.д. А 4 роки тому Мамасуєва викликали до Москви для безпосереднього інструктажу – на зимову сесію Священного Синоду РПЦ з вересня 2015 по лютий 2016 рр. Джерело: duhovnyfront.com.ua

Що означає зміна керівника Білоруської православної церкви? 7 питань і відповідей

У Білорусі – новий керівник православної церкви. Екзархом у Білорусі, митрополитом Мінським і Заславським став 51-річний Веніамін. Він є першим місцевим білорусом, який став на чолі білоруського підрозділу Російської православної церкви за 29 років незалежності Білорусі. Що означає це призначення – зокрема для статусу Білоруської православної церкви? Синод Російської православної церкви змінив предстоятеля Білоруського екзархату РПЦ 25 серпня. Замість митрополита Павла (Пономарьова) призначено митрополитом екзархом Веніаміна (Тупека).

Чим відомий митрополит Павло?

Майже сім років він очолював Білоруський екзархат РПЦ. А нині його призначили до Росії, митрополитом Катеринодарським і Кубанським РПЦ. Так виходить, що його як прислали в Білорусь, так із неї і відкликали.

«Павло був, як-то кажуть, у піку білорусам призначений. Я його особисто знаю, бувала в Білорусі. Він абсолютно не вписувався в ту ситуацію, сприймав Білорусь і її прогресивну частину ворожо, насаджував церковний імперіалізм, і білоруси були від нього не в захваті, чесно кажучи», – розповідає в інтерв’ю Радіо Свобода одна з провідних українських експертів із релігійної тематики Людмила Филипович.

Як повів себе Павло під час протестів?

Під час нинішніх протестів митрополит Павло запам’ятався тим, що спочатку – слідом за патріархом РПЦ Кирилом – привітав Олександра Лукашенка з перемогою на виборах, які не визнали ані білоруська опозиція, ані Захід. Уже після виборів – коли почались протести, – митрополит Павло сказав на зустрічі з вірянами, що шкодує про швидке вітання Лукашенка з перемогою. 17 серпня – менш ніж через 10 днів після виборів – Павло відвідав побитих ОМОНом протестувальників у лікарні швидкої допомоги у Мінську.

Також за день до того синод БПЦ виступив зі зверненням до народу Білорусі, в якому, зокрема, мовилось: «Ми віримо і сподіваємось, що керівництво країни, яке згідно з законом має поважати і оберігати свій народ, має припинити насильство, почути голос скривджених і невинно потерпілих у період протистояння, а тих, хто проявив звірство і жорстокість, віддати під законний суд і осудження».

Що саме стало причиною заміни предстоятеля?

Це достеменно не відомо – чи це було рішення РПЦ і, зокрема, патріарха Кирила, чи на цьому наполіг Олександр Лукашенко, якому напевно не сподобалась поведінка митрополита Павла під час протестів. Відомо лише, що 22 серпня, перебуваючи в Гродні, Лукашенко закликав священнослужителів не втручатися в політику. «Дорогі мої священнослужителі, станьте розсудливими і займіться своєю справою. У храми люди повинні ходити молитися. Церкви, костели – не для політики», – заявив Лукашенко на мітингу. До того гродненський єпископ Артемій заявив про беззаконня влади.

«Напевно, він поставив питання перед патріархом Кирилом. Самого Павла поставили, так би мовити, на додаток до кредитів Росії. Тому Лукашенко його й прийняв «в одному пакеті». У Лукашенка не було симпатій до Павла. І тут сталася ситуація психологічного зриву. Тому він і поставив питання перед патріархією», – пояснює Шрамко.

Що відомо про митрополита Веніаміна?

Він був єпископом Борисовським і Мар’їнським БПЦ. Веніамінові (у миру він Тупека Віталій Іванович) 51 рік, народився в місті Лунинець на заході Білорусі. Вчився в Білоруському держуніверситеті за спеціальністю «Радіофізика і електроніка», має диплом інженера. Закінчив також Московську духовну семінарію. В 1994 році постригся у ченці, у 1999-му став священником, в 2010 році – єпископом.

«Він людина більш консервативного складу. Консерватор і «лукашист». І він не такий уже добрий керівник. Мені здається, що він буде виконувати те, що йому буде казати держава», – каже Олександр Шрамко.

Що означає призначення першого білоруса предстоятелем?

Веніамін є, як уже було зазначено, першим білорусом на посаді предстоятеля БПЦ – до цього митрополити Філарет і Павло були прислані з Росії. Веніамін вільно володіє білоруською мовою.

«Ну, бачите, вони хочуть уникнути створення автокефальної, незалежної церкви і йдуть таким половинчастим шляхом, попереджувальним, превентивним. Вони думають, що якщо вони призначать білоруса, то тим самим вони знімуть гостроту цього питання. Ну, але ж ми знаємо, що цей новий білорус (Веніамін) – виходець із цієї московської школи. Він вихований у тому ж дусі, як і наш Онуфрій – у дусі «вєрноподданічєства» Московському патріархатові. Через це очікувати на якісь кардинальні зміни не доводиться», – пояснює Людмила Филипович, яка працює в Інституті філософії НАН України.

Що буде зі статусом БПЦ?

Отже, чи означає призначення Веніаміна прагнення до більшої самостійності БПЦ? Експерти цього поки що не бачать. «Коли призначали Павла, то всі казали, що присилають росіянина, а своїх білорусів не призначають. Нам потрібен свій митрополит. У Мінській єпархії була така лінія, щоб призначати росіян, аби тримати ближче Білорусь. Але ось отримали: хотіли білоруса – ось вам білорус, тримайте і радійте», – каже Олександр Шрамко. Щодо можливості отримати хоча б такий статус, який має УПЦ (МП) в РПЦ, то український експерт Людмила Филипович наразі скептична: «Я думаю, що вони до цього поки що не готові. Якщо цей рух почнеться, то він почнеться із західних областей – можливо, від Гродна, від Бреста. А поки що нинішній статус церкви в Білорусі всіх задовольняє». «Як тільки білоруси дозріють у громадянському сенсі до необхідності самостійної держави, це тут же відгукнеться і знайде свій прояв і в церковному русі. То процеси не одного дня, – пояснює Филипович. – І багато буде залежати від того, чи готова церковна спільнота, більшість православних білорусів до таких змін. Це все дуже складні процеси, і вони не відбуваються за бажанням чи за допомогою «вмикача».

У Росії показали однострій "бойових магів" - військовий наряд священиків РПЦ

Верх цинізму та нездорового глузду, як не дивно, знову у Російській Федерації. В просторах інтернету з'явилися наряди для священнослужителів Російської православної церкви. Дану священну "екіпіровку" представили на військовій виставці, яка була організована Міністерством оборони РФ і проходить з 24 серпня. Серед російських "ноу-хау" були показані кілька моделей ряс, включаючи камуфляжні, а також "військові свічки" кольору хакі і іншу церковну атрибутику. На наш погляд, це ще раз доводить нам відсуність будь-якого розуму у тих, хто працює в Кремлі. Відповідно до військових положень журналісти, медики та священослужителі ніколи не маскувались під військо. Це була така категорія, яка завжди виділялась на полі бою. Але, у Російській Федерації ніколи не приймали до уваги загальноприйнятті норми та правила. Тому, скоріш за все, у майбутньому ми будемо мати змогу побачити т.зв. новосторені "попівські обороні батальйони" або окремі диверсійні підрозіділи "Хрест". Джерело: u-news.com.ua