Вся РПЦ-ФСБ рать або автокефалія Білоруської церкви як кістка в горлі для РФ

Росія має намір запобігти всім спробам Білоруської православної церкви отримати автокефалію і незалежність від РПЦ. Вчора ми з вами ознайомилися з доповіддю завідувача відділом по зв’язках з РПЦ Інституту країн СНД Фролова Кіріла Алєксандровича, людини, яку можна сміливо зарахувати до когорти архітекторів зовнішньої експансивної стратегії Кремля. А тому, коли нам вдалося добути цей матеріал, прямо з-під струйника Фролова, ми вирішили негайно його оприлюднити. Адже все таємне, що стає явним, вже не несе тієї стратегічної важливості та непередбачуваності, ніж до розголосу. І якщо вчора ми розкрили задум російських антагоністів, як ніколи широко використовуваного релігійного фактору на наступних місцевих виборах в Україні, за участю відомих медійних персон, які є маріонетками РПЦ і кремлівського режиму, то сьогодні ми розповімо про бачення росіян щодо автокефалії Білоруської церкви. Публікацію витягів з даного розділу доповіді стратега російської релігійної експансії вважаємо не менш важливою за попередню не тільки тому, що Білорусь перебуває у передвиборній лихоманці, але і тому, що релігійний фактор у відносинах наших двох країн носить стратегічний характер. Згідно з доповіддю Кіріла Фролова, так званий “Білоруський Екзархат Руської Православної Церкви» відноситься в стратегічних планах Кремля до “наймасовішої, справді загальнонародної проросійської сили в Білорусі”. І, на думку Фролова спроби відторгнення “Білоруського Екзархату” до Константинопольського Патріархату необхідно припиняти, що не дивно. Адже незалежність Білоруської церкви від впливу Данилова монастиря значно зменшує вплив оного не тільки в Східній Європі, але і в цілому, в православному світі. Фролов бачить загрозу в продекларованому від 12 жовтня 2018 року рішенні Константинопольського Патріархату анулювати передачу Київської та Малої Росії митрополії (що включала Білорусь і Литву) Московському Патріархату в 1686 г. Крім того, за наявними даними, в ході візиту до Білорусі держсекретаря Майка Помпео, високий американський чиновник запропонував Аляксандру Лукашенку підтримку в питаннях легалізації в РБ Білоруської Автокефальної Церкви. Всі ці фактори змушують Москву мобілізувати всі наявні сили в Білорусі і, зрозуміло, Фролов докладає список осіб, на яких можна покласти виконання проєкту зі збереженню церкви РБ в лоні РПЦ. У рекомендаціях Фролова присутній митрополит Павло (Пономарьов), якого характеризують як жорстко орієнтованого на Росію, але недостатньо вольовою людиною. Тому, на підтримку до митрополита рекомендується призначити главу Інформаційного відділу Сергія Лєпіна, який підтримає митрополита на терені тиску на Аляксандра Лукашенка, і так само жорсткої конкуренції з главою католиків в Білорусі, поляком Тадеушем Кондрусевичем В цілому Фролов зазначає серйозну загрозу, що виходить від політичного католицизму, стимулюючого і направляючого РБ на розрив з Росією. Так само Кіріл Фролов рекомендує, в проєкті щодо нівелювання руху Білоруської церкви до ідей автокефалії, використовувати «западнорусіста» Олександра Романчука, який був одним з ініціаторів канонізації митрополита Йосипа (Семашко). Відзначимо, що дана канонізація була важливим пропагандистським проєктом Кремля в РБ. Фролов зазначає, що в 2011 році Патріарх Кіріл успішно придушив спроби домогтися “автономізації” Білоруської церкви, однак, прозахідна частина білоруської еліти продовжила ці спроби на хвилі зняття ЄС і США частини санкцій з РБ на противагу накладенню додаткових обмежень на Росію. А тому, Москві слід звернути увагу на ключову проросійську фігуру “Білоруського Екзархату” – Архієпископа Вітебського і Оршанського Димитрія, який бачиться як головна противага прозахідній ідеології і католицький присутності в Вітебську. Крім релігійних персоналій, Кіріл Фролов ратує за залучення представників інтелектуальної інтелігенції. Пропагандист зазначає, що Аляксандр Лукашенко і Папа Франциск створили нині діючий Інститут імені Іоанна Павла Другого для підготовки гуманітарної та політичної еліти Білорусі, противагою якому може стати Православний Університет ім. Йосипа Семашка з доктором МДА В. Тепловим на чолі даного фронту. Крім усіляких асоціацій з митрополитом Йосифом (Семашко), Фролов бачить необхідність використання й інших символів “російської ідентичності” білорусів, зокрема, образ Мінського архієпископа Пантелеймона (Рожновського), який свого часу не дозволив надати Білоруській церкві автокефалію. Так само, доречно і навіть необхідно широке використання в пропагандистських потоках образу професора Санкт-Петербурзької Духовної Академії, Михайла Йосиповича Кояловича. Особливо наголошується на праці даного професора “Лекції з історії Західної Росії”, в якій “великий розум”, нібито, переконливо доводить, що білоруси, малороси і великороси – це самобутні гілки єдиного російського народу. На думку Фролова, в Білорусі ця робота повинна бути перевидана величезними тиражами. Таким чином, ми можемо бачити, що не тільки надання автокефалії ПЦУ турбує наших гібридних сусідів. Для Кремля життєво важливо зберігати свою присутність в інших країнах, особливо через релігійний фактор, найбільш чутливий в проявах абсолютно всіх аспектів життя. Джерело: duhovnyfront.com.ua

Автокефалія для Чорногорії: Москва та Белград категорично проти

Росія вкотре захищає «русскій мір» на Балканах, адже Томос для Чорногорії може стати вирішальним ударом по російському впливу в цьому регіоні. Цього разу на захист «руского міра» став голова зовнішньоцерковних зв’язків Російської православної церкви митрополит Волоколамський Іларіон (Алфєєв). Він категорично засудив прагнення чорногорців мати власну автокефальну Чорногорську православну Церкву і назвав це боротьбою із власним народом.

«Усі, хто працює проти Церкви, йдуть прямо проти свого народу», – сказав Алфеєв коментуючи ситуацію із Сербською православною церквою в Чорногорії.

Також митрополит Іларіон, висловив підтримку вірянам Сербської церкви, які виходять на антиурядові мітинги і так звані хресні ходи. Митрополит Іларіон вважає, що події в Чорногорії виходять за рамки місцевого питання. «У Чорногорії нападають не на Сербську Церкву, а все православ’я», – сказав єпископ, додавши, що вірні в Росії, як і верхівка Церкви, уважно стежать за подіями в Чорногорії. Варто зазначити, що Іларіон не бреше, адже верхівка Кремля настільки слідкує за подіями в Чорногорії, що на мітингах Сербської Церкви були помічені спецслужби Російської Федерації. Росія намагається всякими способами підтримати чужу для Чорногорії церкву – Сербську. Прагнення чорногорців здобути власну незалежну церкву, в Кремлі пояснили як «агресивним націоналізмом» і боротьба «проти власного народу і Церкви». Всі дії спрямовані на здобуття автокефалії названі «розколом» і «боротьбою з православ’ям». Зауважимо що президент Сербії цьогоріч їздив на військовий парад до Кремля. Це був чи не єдиний європейський лідер який відвідав цей захід. Він також пожалівся Путіну на гоніння православних в Чорногорії. Не дивно, що Путін буде через всі засоби, включаючи Російську церкву підтримувати свого союзника, а також його Сербську православну Церкву. Також, варто зазначити, що президент Чорногорії збирається домогтися відновлення Чорногорської автокефальної церкви. Нещодавно він заявив, що буде «до останнього подиху працювати над створенням Православної церкви Чорногорії». Джерело: duhovnyfront.com.ua

Featured

РФ використовує РПЦ для тиску на Українську державу, – Голова зовнішньої розвідки Валерій Кондратюк

Голова Служби зовнішньої розвідки України Валерій Кондратюк назвав головні загрози для Української держави. За його словами, одна з форм кремлівського тиску на нашу державу — просування ідеї «русской православной церкви» і блокування становлення і визнання ПЦУ.

«Російські спецслужби, маючи важелі тиску на релігійну сферу, використовують РПЦ одночасно і як “жорстку” (інспірація протестних акцій, що можуть легко перерости в показові зіткнення з правоохоронцями або провокаторами), і як “м’яку” силу (вплив на уми вірян). На цьому напрямі Росія використовує всі наявні технології для протидії процесові становлення Православної Церкви України, маніпулюючи почуттями українських віруючих і намагаючись усіляко зберегти свій вплив на них»,- зазначає Валерій Кондратюк.

Також, він зауважив, що ще один спецпроєкт Кремля — спроби створення й легалізації в регіонах України парамілітарних формувань у рамках релігійних громад з наділенням їх правоохоронними функціями. Йдеться про активізацію діяльності проросійських «козацьких» організацій, які намагаються на місцевому рівні дублювати функції поліції з охорони громадського порядку. Такі випадки фіксувалися, зокрема, у Київській, Вінницькій, Запорізькій областях. Основним елементом розхитування зсередини українського суспільства, на думку Валерія Кондратюка, є маніпулювання протестними настроями, побудоване, у тому числі, на патріотичних почуттях. Для цього спецслужби РФ активно використовують мовне й релігійне питання, проблематику «зовнішнього управління України», у т.ч. за рахунок залежності від МВФ та інших західних установ і урядів. «Ресурсів на це, і фінансових, і людських, Кремль не шкодує». Джерело:  duhovnyfront.com.ua

РПЦ підтримує ініціативу про перенесення Дня Росії на День Хрещення Русі

Нещодавно була озвучена ідея радикальної організації «Сорок сороков», яка переписує історію на користь Росії і містить чимало загроз для України. Московський Патріархат вважає цікавою ідею «православного громадського руху» «Сорок сороков» про перенесення святкування Дня Росії з 12 червня на День хрещення Русі 28 липня. Ініціатива, на думку представників Російської православної церкви, може стати початком глибокої дискусії «здорових суспільних сил». Члени «Сорок сороков» вважають, що саме від 28 липня бере свій початок російська державність. Організація провела опитування, і серед 12 тисяч росіян 74 відсотка опитаних ідею підтримали. Також, пропозицію оцінив заступник глави синодального відділу Московської Патріархії по взаємовідносинам церкви із суспільством та ЗМІ Вахтанг Кіпшидзе, який назвав її цікавою. Андрєй Кормухін, координатор руху «Сорок сороков» зазначив: «Ми проголосували за те, що ми – тисячолітня Росія. Саме хрещення Русі стало початком об’єднання слов’янських племен, тоді зародилась наша державність». Отут і випливають всі небезпеки запропонованої ініціативи. По-перше, маніпуляції Кормухіна з історичними подіями формують образ, що російська державність зародилась тисячу років тому в Києві, а тому Київ – місто російське. У такий спосіб роспатріоти монополізують подію хрещення Русі, та заявляють, хоч і безпідставно, про своє право «володіння Києвом», як джерелом російської державності. По-друге, він не дарма говорить про об’єднання слов’ян. Складається враження, що «Сорок сороков» підштовхує владу Російської Федерації до «хрестового походу», який повинен знову об’єднати слов’ян. Бо лише повномасштабне вторгнення Росії на територію України може «повернути в лоно Росії» такий бажаний для неї Київ. У такий спосіб, Росія знову демонструє власну маніакальну потребу «підігнати» історію під власні потреби, і, що найгірше, готує ідеологічне підґрунтя до масштабного вторгнення на територію України. Джерело: duhovnyfront.com.ua

До окупаційної «влади» Криму і РФ звернулися з вимогою скасувати постанову про знесення храму ПЦУ

Нещодавно ми опублікували статтю про знищення храму Православної церкви України на території окупованого Криму, а саме в Євпаторії. В контексті цього, правозахисні організації написали спільну заяву, в якій вимагають від Росії та «влади» Криму скасувати незаконну постанову про знесення храму Православної церкви України. Автори цієї петиції називають такі дії «підтвердженням системної політики РФ з метою знищення ПЦУ та української культури на окупованому півострові».

«Рішення про знесення культової споруди, всупереч положенням міжнародного права, було ухвалено «кримським судом» через нібито відсутність у відповідача доказів, які підтверджують «законність використання земельної ділянки та будівлі» релігійною громадою ПЦУ у Євпаторії. Цей факт є черговим підтвердження системної політики РФ з метою знищення ПЦУ та української культури на окупованому півострові», – йдеться в заяві.

Очевидно, що «політика російської влади в окупованому Криму у сфері свободи релігії є дискримінаційною і нетерпимою майже до всіх релігійних конфесій, крім Російської православної церкви та Української православної церкви Московського патріархату. Таким чином, правозахисники наголосили, що перешкоджаючи діяльності ПЦУ у Криму, Росія порушує міжнародні зобов’язання щодо забезпечення свободи релігій на окупованій території. Джерело: donpatriot.news